Хімія життя

 

Безпека кабінету хімії




 

 

 

 

                                     

 

 

 

                                    

 

 

 

              

                      

                                                              

                               

                                                             

  Паспорт кабінету хімії

 

Загальноосвітній навчальний заклад  ___________________________________

                                                                     (повна назва навчального закладу)

Адреса_______________________________________________________________

             (поштова адреса навчального закладу)

 

 Місце розташування кабінету       ___________  (поверх, № кабінету)

 

Загальна площа кабінету _____________________________ м2, лаборантської ______м2

 

Меблі:

столи учнівські _____________шт.,

робочий стіл вчителя___ шт.,

демонстраційний стіл___ шт.,

дошка________ шт.,

екран_________ шт.,

комп'ютер_________ шт.,

ксерокс_________ шт.,

шафа___________ шт.,

стільці учнівські стільці вчителя ________шт.,

витяжна шафа________шт.,

магнітна дошка_______ шт.,

комп ютерна дошка _____шт.,

принтер__________ шт.,

сканер___________ шт.,

проектор__________ шт.

Орієнтовний перелік, навчально-наочних посібників і навчального обладнання:

Назва

Кількість і місце знаходження

 

Об'єкти натуральні

 

 

Підручники

 

 

Навчальні посібники

 

 

Методичні посібники

 

 

Навчально-методичні посібники

 

 

Приладдя

 

 

Хімічні реактиви:

-     метали

-     неметали

-     оксиди і гідроксиди кислоти

-     солі

- органічні речовини

-     індикатори

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інші матеріальні цінності кабінету хімії

 

«______»_________ 20____р.

Директор                                                                                            ___________________

                                                                                                                           (ПІБ)

Завідуючий кабінету хімії                                                                   ___________________

                                                                                                                          (ПІБ)

Голова ПК                                                                                            ___________________

                                                                                                                             (ПІБ)

 

 

 

                                                                                                                   "Затверджено"

                                                                                   Директор_____________________          

                                                                                                  (назва навчального закладу)

                                                                                     _____________________________          

                                                                                                                                         (ПІБ)

                                                                                       _____________             20_____р.

 

                                                    

                                                 Акт - дозвіл  

                                  на проведення занять у кабінеті хімії

Ми, ті що підписалися, комісія у складі директора____________ , голови

профспілкового комітету____________ , завідуючого кабінету хімії_____

представника управління освіти__________ , громадського інспектора з охорони    праці____________________________________ склали даний акт в тому, що:

1.  У кабінеті хімії робочі місця для учнів обладнані та відповідають нормам з охорони праці, правилам безпеки, виробничій санітарії та віковим особливостям учнів.

2.  У кабінеті хімії наявні інструкції з охорони праці для кабінету хімії, які оформлені відповідно до вимог нормативних актів.

3.  Завідувач кабінету хімії, вчителі хімії, лаборант пройшли навчання і перевірку знань з безпечної організації роботи в кабінеті хімії.

4.  кабінет хімії укомплектований первинними засобами гасінння пожежі та медичною аптечкою.

5.  Електрообладнання відповідає нормам безпечної експлуатації.

 

 

«____»___ ___20____ р.

 

Директор                                                                                                                         

                                                                                                                                (ПІБ)

Завідуючий кабінету хімії                                                                                              

                                                                                                                                 (ПІБ)

Голова ПК                                                                                                    ._________

                                                                                                                               (ПІБ)

Представник управління освіти                                                                                    

                                                                                                                                (ПІБ)

Громадський інспектор з охорони праці                                                                     

                                                                                                                                  (ПІБ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                НПАОП 9.2.30-1.06-98

Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів

                                                        (витяг)

Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 16.11.1998 №222

                                       

                                           1. Галузь застосування

Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів (далі - Правила) поширюються на всіх учасників навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів Міністерства освіти України (далі - навчальні заклади), незалежно від форм власності.

Нормативний акт встановлює вимоги безпеки, які є обов’язковими для виконання керівниками навчальних закладів, завідувачами кабінетів (лабораторій) хімії, вчителями хімії, які несуть особисту відповідальність за порушення цих Правил.

З введенням в дію цих Правил вважати такими, що не застосовуються на території України «Правила по технике безопасности для кабинетов (лабораторий) химии общеобразовательньїх школ системьі Министерства просвещения СССР», затверджені Міністерством освіти СРСР у 1979 р.

                                              3. Загальні положення

3.1. Враховуючи особливості курсу хімії, в першу чергу його практичну спрямованість, на заняттях використовують технічні засоби навчання, які наведені в Типових переліках навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для загальноосвітніх шкіл (І, II, III ступені) (далі - Типові переліки).

3.2. Відповідно до Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах дозвіл на введення в експлуатацію кабінету (лабораторії) хімії під час приймання навчального закладу до нового навчального року дає державна комісія, створена за наказом місцевого органу виконавчої влади (держадміністрації), до якої входять представники районного (міського) відділу освіти, профспілки галузі, керівник навчального закладу, а під час введення в експлуатацію новоутвореного або переобладнаного кабінету (лабораторії) хімії - також і представники відповідних органів державного нагляду.

3.3. У кабінеті (лабораторії) хімії слід проводити заняття лише з цього предмета. Використовувати приміщення з іншою метою (проведення уроків з інших предметів, гуртків іншого напрямку, зборів тощо) не дозволяється.

3.4. У кабінеті хімії проводяться експерименти, що передбачені навчальною програмою, та експерименти з хімії у хімічних гуртках та факультативах.

3.5. Практичні заняття в кабінеті хімії повинні проводитися тільки в присутності вчителя хімії та лаборанта, під їх керівництвом і постійним наглядом за виконанням робіт учнями відповідно до даних Правил.

3.7. До практичних робіт у кабінеті хімії допускаються учні, які пройшли медичний огляд та інструктаж з правил безпеки.

Медичний огляд учнів проводиться один раз на рік на початку навчального року і фіксується у медпрацівника навчального закладу.

4.1. Вимоги до розміщення кабінету (лабораторії) хімії та його обладнання

4.1.1. Приміщення кабінету (лабораторії) хімії та лаборантської повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів", СП 11-86-а-74 "Санітарні правила по влаштуванню і утриманню загальноосвітніх шкіл".

4.1.2. Рекомендується розміщувати кабінети (лабораторії) хімії на верхніх поверхах будівлі.

4.1.3. Площа приміщення кабінету хімії має бути не менш як 72 м2, лаборантської - не менш як 16 м2, висота приміщеним менш як 3.3 м..

4.1.4. Розміщувати лаборантську слід поряд з кабінетом (лабораторією) хімії з боку класної дошки і з'єднувати дверима.

4.1.5. Необхідно передбачити другий вихід з лаборантської у коридор, на сходи, в рекреаційне та інше суміжне приміщення.

4.1.6. Згідно з СП 11-86-а-74 "Санітарні правила по влаштування і утриманню загальноосвітніх шкіл" підлогу в кабінеті (лабораторії) хімії і лаборантській покривають негорючими матеріалами типу пластику. Дерев'яну дощату підлогу шпаклюють, щоб не було щілин, і покривають фарбою. Підлога в кабінеті хімії має бути стійкою проти стирання, не повинна деформуватися від миття і дезінфекції. Не дозволяється покривати підлогу в кабінеті хімії паркетом, бо випадково пролиті хімічні реактиви потрапляють у щілини і стають джерелом бруду.

4.1.7. Розміщення лабораторних меблів і обладнання у кабінеті (лабораторії) хімії повинно забезпечувати зручність, безпеку роботи і відповідати нормам ГОСТ 11015-93 "Столи учнівські. Типи і функціональні розміри", ГОСТ 11016-93 "Стільці учнівські. Типи і функціональні розміри", ГОСТ 18607-93 "Столи демонстраційні. Функціональні розміри", ГОСТ 18666-86 "Шафи для учбових посібників. Функціональні розміри", ГОСТ 22360-86 "Шафи демонстраційні й витяжні. Типи і функціональні розміри".

4.1.8. Відстань між першим рядом лабораторних столів і демонстраційним столом встановлюється не менш як 0,8 м. Демонстраційний стіл установлюється на подіумі заввишки 0.15 м.

4.1.9. Відстань від останнього ряду лабораторних столів до дошки не повинна

перевищувати 10 м.

4.1.10. Відповідно до ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів" кабінет (лабораторію) хімії та лаборантську забезпечують вентиляцією, освітленням, опаленням, водопроводом і каналізацією. В кабінеті хімії мають бути встановлені раковини з підведенням холодної та гарячої води. Труби холодної та гарячої води, які підводяться на робочі місця учнів, фарбують в блакитний або синій колір.

Один з водопровідних кранів в кабінеті чи лаборантській обладнується знімним шлангом з насадкою для змивання зі шкіри лугів (у випадку необережного поводження), на іншому крані має бути постійно закріплена гумова трубка з насадкою для промивання очей.

                                                   4.2.  Освітлення

4.2.1. Всі робочі місця, проходи й приміщення кабінету (лабораторії) хімії мають бути добре освітленими. Освітлення не повинно утворювати різких тіней на робочих місцях, зайвої яскравості й блиску в полі зору працюючих, а також контрастів між освітленим робочим місцем і навколишнім середовищем. Освітлення має бути рівномірним, давати напрям світлового потоку з лівого боку від учня.

4.2.2. Природне освітлення кабінетів (лабораторій) хімії повинно відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79 "Природне і штучне освітлення".

Коефіцієнт природної освітленості в кабінетах хімії, який показує, у скільки разів освітленість у приміщенні менше освітленості ззовні будівлі, повинен бути не меншим за 1,5%.

4.2.3. Скло світлових отворів (вікон) потрібно очищати не рідше як 2 рази на рік. До цих робіт залучати учнів не дозволяється.

Не можна захаращувати світлові отвори обладнанням та іншими приладами як з внутрішнього, так і із зовнішнього боків будівлі.

4.2.4. Сонцезахист в кабінеті (лабораторії) хімії застосовують влітку в південних та інших кліматичних районах з підвищеною інсоляцією. Для цього рекомендується використовувати жалюзі.

4.2.5. Штучне освітлення кабінету повинне відповідати вимогам СНиП 11-4-79 "Природне і штучне освітлення".

4.2.6. Рекомендується застосовувати підвісні люмінесцентні світильники розсіяного світла.

4.2.7.  Як джерела світла рекомендується використовувати переважно люмінесцентні лампи білого кольору типу ЛБ, ЛХБ, ЛТБ відповідно до ГОСТ 6825-91 "Лампи люмінесцентні трубчаті для загального використання".

4.2.8. Для освітлення застосовують також світильники з лампами розжарювання повністю відбитого або переважно відбитого світлорозподілу (ГОСТ 17677-82Е "Світильники. Загальні технічні умови").

4.2.9. Світильники встановлюють рядами паралельно зовнішнім стінам з вікнами, вмикання передбачають роздільне (по рядах).

4.2.10. Найменша освітленість від загального освітлення робочих поверхонь на висоті робочого місця (0,8 м від підлоги) в кабінеті (лабораторії) хімії та лаборантській має бути не менш як 300 лк незалежно від виду освітлення відповідно до СНиП ІІ-4-79 "Природне і штучне освітлення".

4.2.11. Світильники треба утримувати в чистоті. Чистити потрібно не рідше одного разу на 3 місяці.

4.2.12. Лампи світильників у разі їх виходу з ладу необхідно замінювати лампами відповідної потужності. Особа, відповідальна за електрогосподарство, здає на утилізацію використані люмінесцентні лампи до спеціалізованих установ згідно з чинним законодавством.

4.2.13. При освітленні лампами розжарювання світильники повинні мати арматуру, що захищає працюючого від надмірної яскравості джерела світла, а світильники - від пилу, вилоги, механічних пошкоджень.

      4.2.14. Нагляд за станом та експлуатацією освітлювальних установок покладається на особу, відповідальну за електрогосподарство навчального закладу, яка має групу кваліфікації з електробезпеки не нижче третьої.

                                                  4.3.   Опалення і вентиляція

4.3.1. Кабінет (лабораторія) хімії та лаборантська забезпечуються опаленням і припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція і кондиціювання" з таким розрахунком, щоб у приміщеннях підтримувалися температура у межах 17-20 °С, вологість - 40-60 %.

4.3.2. Природна вентиляція здійснюється за допомогою фрамуг або кватирок із зручними пристроями, що дають змогу легко відчиняти і зачиняти їх, стоячи на підлозі. Площа фрамуг і кватирок, що відчиняються, повинна бути не менша, ніж 1/50 площі підлоги, і забезпечувати трикратний повітрообмін відповідно до СНиП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція і кондиціювання".

4.3.3. Для проведення робіт, що супроводжуються виділенням шкідливо діючих газів і парів, кабінет (лабораторію) хімії та лаборантську забезпечують витяжними шафами відповідно до ГОСТ 22360-86 "Шафи демонстраційні витяжні. Типи і функціональні розміри".

Витяжні шафи виготовляють з металевих конструкцій, склити їх необхідно армованим склом або склопластиком. Якщо витяжні шафи виготовлені з деревини, то їх внутрішня поверхня оббивається жерстю або викладається керамічною плиткою для захисту від полум'я спиртівок або електронагрівальних приладів.

4.3.4. Витяжні шафи обладнуються верхніми і нижніми відсмоктувачами, які мають регулятор-перегородку, що дає змогу регулювати видалення шкідливих речовин із робочої зони.

Примітка. Для вентиляції можна влаштовувати електричну витяжку подвійної дії. Це - канал, всередині якого встановлено трифазний мотор невеликої потужності (200-300 Вт) закритого обдувного типу з вентилятором. Канал виводиться через вікно на вулицю. Вентилятор забезпечує десятиразовий обмін повітря за годину. Двигун можна пускати і в зворотному напрямі, що і роблять у спеку. Тоді він не всмоктує повітря, а нагнітає його.

4.3.5. Витяжні пристрої розраховують так, щоб швидкість всмоктуваного повітря в перерізі відкритих на 0,15-0,20 м стулок шафи була в межах 0,3-0,7 м/с. Під час роботи з органічними та іншими найбільш шкідливо діючими речовинами швидкість повітря потрібно збільшити до 1,0-1,5 м/с у перерізі робочої зони витяжної шафи.

4.3.6. Стулки витяжної шафи мають відчинятися і зачинятися лише у вертикальному напрямі. Щоб підтримувати стулки у потрібному положенні, влаштовують пристрої безпечної конструкції.

4.3.7. Витяжні шафи обладнуються всередині електричним освітленням у вибухобезпечному виконанні відповідно до Правил влаштування електроустановок. Перемикачі встановлюють поза шафою.

4.3.8. До витяжної шафи мають бути підведені холодна і гаряча вода, каналізація.

4.3.9. Металеві деталі витяжних шаф, а також усі труби сантехнічних підводів з метою захисту від корозії періодично покривають кислотостійким лаком або олійною фарбою.

                                          4.4. Електрична мережа

Електропроводка, встановлення електрообладнання та приладів у кабінеті (лабораторії) хімії повинні відповідати вимогам Правил влаштування електроустановок.

4.4.1. Усі доступні для торкання електротехнічні пристрої потрібно надійно ізолювати.

4.4.2. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" електроприлади потужністю до 800 Вт можна вмикати в мережу через штепсельні розетки, що застосовуються для звичайної мережі. Потужніші нагрівники та інші прилади необхідно підключати до рубильників (закритого типу) або розподільних щитів.

4.4.3. Розподільні пристрої необхідно розміщувати у шафах, виготовлених з негорючих або важкогорючих матеріалів.

4.4.4. Контрольно-вимірювальні прилади монтують на щитах у місцях, які зручні для спостереження і обслуговування.

4.4.5. Заземлення електрообладнання треба виконувати відповідно до ГОСТ 12.1.030- 81 ССБП "Електробезпека. Захисні заземлення, занулення".

4.4.6. Вмикання і вимикання всієї електромережі кабінету (лабораторії) хімії повинно здійснюватися одним загальним рубильником.

Не дозволяється подавати на лабораторні столи напругу змінного струму вище 42 В і постійного - вище 130В.

Розетки для вмикання електричних приладів розміщують на торцевому боці робочого столу або на стіні біля робочого місця, на розетках повинен бути напис: 42 В змінного, 110 В постійного. Штепсельні розетки мають бути закритого типу.

4.4.7. Для живлення переносних електроприймачів потрібно застосовувати гнучкі проводи, спеціально призначені для цієї мети, з урахуванням можливих механічних дій. Жили зазначених проводів повинні бути в спільній оболонці.

4.4.8. Нагляд за правильною експлуатацією електричних пристроїв та станом електричної мережі покладається на особу, яка відповідає за електрогосподарство навчального закладу.

                                                   4.5.  Пожежна безпека

4.5.1. Забезпечення пожежної безпеки в кабінеті (лабораторії) хімії визначається Правилами пожежної безпеки в Україні.

4.5.2. В кабінеті (лабораторії) хімії повинні бути справні первинні засоби пожежогасіння:

-  вогнегасники вуглекислотні, пінні або порошкові, які розміщують безпосередньо в кабінеті (лабораторії) хімії і лаборантській;

-  ящик або відро з піском (об'ємом близько 0,01 м3) і совком;

-   покривало з вогнетривкого матеріалу. До них обов'язково необхідно забезпечити вільний доступ.

4.5.3. Загоряння в кабінеті (лабораторії) хімії слід відразу ліквідувати. У разі виникнення пожежі необхідно:

-  повідомити пожежну охорону (тел. 01);

-  вжити заходів щодо евакуації людей з приміщення;

-  вимкнути електромережу.

Легкозаймисті та горючі рідини і електропроводку необхідно гасити піском, вогнетривким покривалом, порошковими вогнегасниками; знеструмлену електропроводку можна гасити водою або будь-якими наявними вогнегасниками. Загоряння у витяжній шафі ліквідується вогнегасниками після вимкнення вентилятора.

                             5. Правила безпеки під час проведення практичних занять (демонстраційних дослідів, лабораторних та практичних робіт) у кабінетах (лабораторіях) хімії

                                        5.1. Загальні вимоги

5.1.1. Хімічні досліди необхідно проводити в тих умовах і порядку, з такими кількостями й концентраціями речовин і приладами, які зазначені в інструкції до проведення експерименту.

Всі досліди, призначені для проведення учнями, повинні бути попередньо виконані вчителем. При цьому всі реактиви мають використовуватися з того лабораторного посуду, з якого їх одержують учні, і в таких кількостях, у яких їх застосовують учні.

5.1.2. Хімічні реактиви для дослідів відповідно до Типових переліків учням видає вчитель хімії у кількостях, необхідних для даного експерименту.

5.1.3.Доступ учнів до місця зберігання хімічних реактивів повинен бути виключений.

5.1.4. Під час досліду залишати робоче місце учням не дозволяється.

5.1.5. Досліди, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, треба проводити лише у витяжній шафі зі справною діючою вентиляцією.

5.1.6. Встановлені у витяжній шафі прилади, в яких проводять досліди з легкозаймистими або вибухонебезпечними речовинами, необхідно обгороджувати з боку стулок шафи захисним екраном. Досліди з такими речовинами виконує тільки вчитель.

5.1.7. Етикетку на склянках з рідкими реактивами слід закривати поліетиленовою липкою стрічкою або іншим прозорим матеріалом, що захищає етикетку від хімічної дії реактиву.

5.1.8. Визначаючи речовину за запахом, необхідно легким рухом долоні над горлом посудини спрямувати пару або газ до носа і вдихати обережно, не нахиляючись до посудини.

5.1.9. Не дозволяється брати реактиви-незахищеними руками. Для цього слід використовувати ложки, шпателі або совочки.

5.1.10. Насипати або наливати реактиви необхідно на столі, сухі - над аркушем паперу, рідкі - над скляною посудиною. Просипаний або пролитий реактив не дозволяється зсипати або зливати назад у основну тару.

5.1.11. Для нейтралізації пролитих на стіл чи підлогу кислот або лугів у кабінетах хімії мають бути склянки із заздалегідь приготовленими нейтралізуючими розчинами (соди - для кислот та оцтової кислоти - для лугів).

Тверді відходи, які накопичуються у кабінеті (лабораторії) хімії, необхідно збирати в окрему тару і ліквідувати у місцях, узгоджених з органами санітарного і пожежного нагляду.

5.1.12. Закріплювати хімічний посуд (колби, стакани тощо) |у тримачах штатива слід обережно, обертаючи його навколо осі, поки не відчувається невелике утруднення в обертанні.

5.1.13. Нагрівати хімічні реактиви для дослідів необхідно тільки у тонкостінному скляному або фарфоровому посуді. Під час нагрівання рідин не можна заглядати згори в посудину для запобігання травмам внаслідок розбризкування нагрітої речовини.

5.1.14. Залишати без нагляду запалені спиртівки, увімкнені електронагрівальні прилади не дозволяється.

5.1.15. Після закінчення роботи треба негайно вимкнути електроприлади та перекрити водопровідні крани.

                    5.2 Правила безпечної роботи з кислотами і лугами

5.2.1. Основні кількості кислот та інших агресивних речовин треба зберігати в спеціально призначеному приміщенні.

5.2.2. Концентровані кислоти, а також аміак необхідно обережно розливати під витяжкою, щоб запобігти травмам.

5.2.3. Розливати кислоти та інші агресивні рідини з великих ємкостей у видаткові склянки слід за допомогою сифона з гумовою грушею, ручним насосом або ножною повітродувкою. Використовувати електричні повітродувки з цією метою не дозволяється.

5.2.4. Переносити склянки ємкістю більш ніж 5л з реактивами необхідно в плетених корзинах, ящиках або іншій тарі, що гарантує безпечне транспортування.

Переносити або навіть підіймати склянки з агресивними реактивами за шийку посудини не дозволяється.

5.2.5 Доставлені у лаборантську реактиви розміщують у призначених для них місцях.

5.2.6. Для одержання розчинів із концентрованих кислот необхідно лити кислоту у воду, а не навпаки, постійно перемішуючи. Розчинення концентрованої кислоти у воді (особливо, сульфатної) супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням рідини, що може призвести до опіків.

5.2.7. Для розбавлення концентрованих кислот, їх змішування, а також для змішування речовин, що супроводжуються-виділенням теплоти, потрібно користуватися хімічним тонкостінним скляним або фарфоровим посудом.

5.2.8. Щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння, забороняється набирати розчини кислот, лугів та інших агресивних рідин у піпетку ротом. Для засмоктування цих речовин потрібно користуватися піпетками з різними пастками та гумовою грушею.

5.2.9. Розчиняти луги слід у фарфоровому посуді, повільно додаючи до води невеликі порції лугу при безперервному перемішуванні. Шматочки лугу можна брати тільки пінцетом або щипцями.

5.2.10. Великі шматки їдких лугів потрібно розколювати на дрібні в спеціально відведеному місці.

5.2.11. Під час всіх операцій з кислотами і лугами треба обов'язково застосовувати засоби індивідуального захисту:

халат та гумовий фартух, гумові рукавиці, захисні окуляри тощо.

5.2.12. Відпрацьовані кислоти і луги слід збирати в спеціально призначений посуд окремо і зливати в каналізацію тільки після нейтралізації.

5.2.13. Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і після цього прибрати.

                           5.3.  Правила безпечної роботи з металічним натрієм

5.3.1. Лужний метал натрій енергійно взаємодіє з водою, при цьому виділення водню супроводжується вибухом. Тому під час роботи з металічним натрієм слід бути особливо обережним.

5.3.2. Не можна допускати, щоб натрій мав контакт з водою, вологими предметами, органічними сполуками, що містять хлор, твердим оксидом карбону(ІУ) (сухим льодом).

5.3.3. Всі роботи з металічним натрієм треба виконувати на піддонах у витяжній шафі, використовуючи захисні окуляри і гумові рукавиці, віддалік від джерел води і тепла.

5.3.4.Не дозволяється працювати з натрієм за вологості в приміщенні більш ніж 60 %.

5.3.5. Зберігати металічний натрій необхідно в скляній тарі, яка щільно закрита пробкою, під шаром зневодненого гасу, парафіну або трансформаторного мастила. Банки зберігаються в металевому ящику з піском.

5.3.6. Виймати металічний натрій з тари, завантажувати його в апарати тощо треба лише сухим пінцетом або тигельними щипцями. Гас, парафін та трансформаторне мастило з поверхні металу витирають фільтрувальним папером.

5.3.7. Різати металічний натрій потрібно на фільтрувальному папері сухим і гострим ножем. Первинне різання натрію треба виконувати під шаром трансформаторного мастила або гасу для зняття верхнього пероксидного шару, оскільки внаслідок контакту пероксидних сполук з чистим металом на відкритому повітрі може бути вибух.

5.3.8. Відходи (обрізки) металічного натрію необхідно збирати в окремі банки із зневодненим гасом для наступного знищення в той самий день. Нагромаджувати залишки натрію не дозволяється.

5.3.9. Викидати залишки металічного натрію в каналізаційну раковину або тару для збирання сміття не дозволяється.. Нейтралізація відходів натрію здійснюється відповідно до додатка 1.

5.3.10. Прилади і посуд, в яких можлива наявність частинок металічного натрію, треба спочатку промити етиловим спиртом і тільки після цього, коли весь метал розчиниться в ньому, можна промивати водою.

5.3.11. Для гасіння металічного натрію, що загорівся, треба користуватися порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або ковдрою. Не дозволяється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та оксид карбону(ІУ) (вуглекислоту).

                 5.4. Правила безпечної роботи з органічними розчинниками

На практичних заняттях у кабінеті хімії використовуються органічні розчинники, які мають значну токсичність і утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші: ацетон, бензин, бензол, етиловий, бутиловий і метиловий спирти тощо.

За ступенем небезпечності розчинники, що застосовуються в кабінетах хімії, належать до трьох груп:

-       розчинники, що зумовлюють здебільшого гострі отруєння з переважаючим явищем наркозу - бензин, етиловий і бутиловий спирти, ацетон;

-        розчинники більш токсичні, що спричиняють гострі отруєння - метиловий спирт (метанол) тощо:

-       розчинники, що мають високу токсичність, крім гострих отруєнь спричиняють стійкі зміни функції кровоносних органів і нервової системи - бензол тощо. За ступенем пожежної безпеки більшість з них належить до легкозаймистих.

5.4.1. Під час роботи з органічними розчинниками слід бути особливо обережним, роботу виконувати обов'язково у витяжній шафі.

5.4.2. Прилад, у якому демонструють дослід, пов'язаний з небезпекою вибуху, з боку учнів повинен бути захищений екраном із органічного скла. Експериментатор захищає очі окулярами або маскою з козирком із оргскла.

5.4.3. Перед початком роботи з легкозаймистими розчинниками всі пальники, що є у витяжній шафі, де виконується дослід, треба загасити, а електричні нагрівники - вимкнути.

5.4.4. Роботу, пов'язану з небезпекою загоряння, спалаху або вибуху, треба виконувати стоячи.

5.4.5. Нагрівання і перегонку легкозаймистих і горючих органічних розчинників дозволяється виконувати лише на водяній або паровій бані, використовуючи електронагрівники.

5.4.6. Не дозволяється виливати в каналізацію органічні розчинники.

Відпрацьовані рідини потрібно збирати у призначену тару, що герметично закривається, і знищувати в місцях, погоджених із органами санітарного та пожежного нагляду.

5.4.7. Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не повинна перевищувати потреби для уроку, що проводиться.

5.4.8. Зберігати розчинники слід в товстостінному скляному посуді з притертою пробкою. Зберігати ці рідини в тонкостінному посуді не дозволяється.

5.4.9. Якщо в кабінеті хімії розлито невелику кількість органічних розчинників (до0,05 л), треба загасити відкрите полум'я у всьому приміщенні і провітрити його.

5.4.10. У випадку аварії, коли розлито органічні розчинники у кількостях, більших за 0,05 л, необхідно:

-        негайно вивести учнів з приміщення;

-        загасити в приміщенні всі пальники і вимкнути електричні прилади;

-        відчинити вікна або кватирки і зачинити двері;

-        розлиту рідину засипати піском або тирсою, за допомогою дерев'яного совка або двох дерев'яних дощечок зібрати в тару і знешкодити в той самий день;

-        провітрювання приміщення припинити тільки після того, як повністю зникне запах розлитого розчинника;

-     під час прибирання користуватися захисними окулярами та гумовими рукавицями.

                                    5.5 Правила електробезпеки

Поводження з електроприладами в кабінеті хімії потребує великої обережності й безумовного виконання правил електробезпеки відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів".

5.5.1. У кабінеті хімії треба використовувати електронагрівники закритого типу та інше електричне обладнання тільки заводського виготовлення. При експлуатації слід користуватися паспортом та інструкцією заводу-виготовлювача.

5.5.2. Усі електронагрівальні прилади повинні мати теплоізоляцію знизу і з боку стін. Як теплоізоляцію можна використати керамічні плити та інші негорючі матеріали з малою теплопровідністю.

5.5.3. Електроприлади, що перебувають в експлуатації, періодично оглядає особа, відповідальна за електрогосподарство; вона також перевіряє захисне заземлення, електропроводку і загальний стан електромережі. Якщо є порушення в стані електромережі, подача струму до робочих місць не дозволяється.

Виявлені пошкодження і порушення необхідно негайно усунути.

5.5.4. Подання струму через загальний рубильник до робочих місць і вимикання його після закінчення робіт виконує лише вчитель або особа, яка обслуговує електромережу навчального закладу.

5.5.5. Штепсельні розетки і встановлене обладнання можуть перебувати під струмом на час проведення дослідів.

Після закінчення експерименту подача струму негайно припиняється.

5.5.6. Шафи з розподільними пристроями повинні бути замкнені на замок.

                            5.6. Правила користування витяжною шафою

5.6.1. Витяжну шафу вмикають не пізніше, ніж за 15 хв. до початку роботи.

5.6.2. Стулки витяжної шафи під час роботи мають бути максимально закритими з невеликим зазором для тяги. Відкривати їх дозволяється тільки на час використання встановлених у шафі приладів або в разі іншої потреби на висоту, зручну для роботи, але не більше, як половина висоти отвору.

5.6.3. Підняті стулки на час роботи у витяжній шафі закріплюють за допомогою наявних для цього пристроїв.

5.6.4. Якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користуються, повинні бути закритими. У разі порушення цього правила знижується ефективність вентиляції.

5.6.5. Щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжної шафи до приміщення кабінету, вентиляцію треба відрегулювати так, щоб у шафі утворювалося невелике розрідження.

                       5.7. Правила роботи із скляним лабораторним посудом та іншими                             виробами із скла

5.7.1. Під час роботи на установці, виготовленій зі скла або з елементами зі скла, в умовах, коли є хоч невелика імовірність аварії, необхідно обгородити всю установку захисним екраном із оргскла, а найнебезпечніші ділянки установки - металевою сіткою або металевим кожухом.

5.7.2. Під час збирання скляних приладів застосовувати підвищені зусилля не дозволяється. При з'єднанні окремих частин зі скла необхідно захищати руки тканиною.

Щоб полегшити збирання приладів, кінці скляних трубочок змочують водою, вазеліном або гліцерином.

5.7.3. Усі види механічної і термічної обробки скла слід виконувати з використанням захисних окулярів.

5.7.5. Кінці скляних трубок і паличок, що застосовують для розмішування розчинів та іншої мети, мають бути оплавлені.

5.7.6. Для змішування або розбавляння речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, а також для нагрівання хімічних речовин слід використовувати фарфоровий або тонкостінний скляний посуд.

 

Пробірки, круглодонні колби, фарфорові чашки можна нагрівати на відкритому вогні, плоскодонні колби і стакани слід нагрівати тільки на металевому розсікачі полум'я.

5.7.7. Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою пробкою доти, поки вона не охолоне.

5.7.8. Щоб відкрити пробку в посудині, яку заїло, необхідно спочатку обережно постукати по обводу пробки знизу догори дерев'яним молоточком або брусочком. Якщо це не допомагає, потрібно обережно підігріти шийку посудини так, щоб не нагрілась вся пробірка. Нагрівати можна рушником, змоченим гарячою водою, обгорнувши ним шийку посудини або над полум'ям спиртового пальника, обертаючи посудину навколо осі, не доторкуючись до полум'я. Не можна нагрівати посудину над відкритим полум’ям, якщо в посудині містяться легкозаймисті, вибухонебезпечні або отруйні речовини.

5.7.9. Великі хімічні стакани слід піднімати двома руками так, щоб відігнуті краї (бортики) спиралися на вказівний та великий пальці.

5.7.10. Установку або окремі частини її, що перебувають під вакуумом, слід захищати дротяним екраном (сіткою); під час роботи користуватися захисними окулярами.

5.7.12. Тонкостінну посудину під час закривання гумовою пробкою (наприклад, при влаштуванні промивалки) тримають за верхню частину шийки, пробку злегка повертають, руки при цьому захищають рушником.

5.7.14. Нагріваючи рідину в пробірці або колбі, необхідно закріплювати їх так, щоб отвір пробірки або шийка колби були направлені в напрямі від себе і сусідів по роботі; при цьому наповнюють рідиною не більше, ніж на третину об'єму. Протягом усього процесу нагрівання не дозволяється нахилятися над посудиною і заглядати в неї.

5.7.15. При нагріванні хімічних речовин в пробірці або колбі не дозволяється тримати їх руками, треба закріплювати в тримачі для пробірок або в лапці штатива (зажим повинен бути біля отвору пробірки).

5.7.16. Під час миття скляного посуду треба пам'ятати, що скло крихке, легко ламається і тріскається від ударів, різкої ми температури. Для миття посуду щітками ("йоржами") дозволяється направляти дно посудини тільки від себе або вниз.

                                 6. Правила зберігання хімічних реактивів

                                                   6.1.  Загальні вимоги

6.1.1. Хімічні реактиви зберігають у приміщенні лаборантської (препараторської) у кількостях і порядку, що передбачені цими Правилами та згідно з додатками 2,3, і у відповідності із сертифікатом про термін зберігання заводу-виготовлювача.

Основні (запасні) кількості цих-речовин, які визначаються відповідно до Типових переліків, зберігають у спеціальному ізольованому приміщенні за межами кабінету (лабораторії) хімії.

6.1.2. Кожний реактив потрібно зберігати в одному й тому самому відведеному для нього місці.

Хімічні реактиви груп зберігання 2-6 (додаток 2) необхідно зберігати на окремих полицях в шафах у лаборантській.

Дозволяється розміщувати в кабінеті хімії реактиви 8-ї групи вберігання і розчини, призначені для проведення практичних занять, за умови, що шафи зачиняються, а ключі від них зберігаються у вчителя хімії.

6.1.3. Слабкі розчини кислот дозволяється зберігати в товстостінному скляному посуді на нижніх полицях витяжної шафи або у спеціальній шафі з природною вентиляцією на хімічно стійких піддонах.

У шафах, де зберігаються реактиви, не дозволяється зберігати розчини лугів у склянках з притертими пробками, легкозаймисті та горючі рідини - у посуді з полімерних матеріалів.

6.1.4. Рідкі хімічні реактиви зберігають у товстостінних склянках з притертими пробками, тверді - у товстостінних скляних банках також з притертими пробками.

6.1.5. На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його формулою, крім того відповідно до ГОСТ 3885-73 "Реактиви і особливо чисті речовини. Правила приймання, відбору проб, фасування, упаковка, маркірування" на тарі має бути етикетка з написом, що свідчить про наявність у речовини отруйних, вогне- та вибухонебезпечних властивостей: червона - "Вогненебезпечне", жовта - "Отрута", блакитна - "Вибухонебезпечне", зелена - "Берегти від води".

6.1.6. Зберігати хімічні речовини із нерозбірливими написами та без етикеток не дозволяється.

Речовини в склянках, що не мають етикеток, підлягають знищенню відповідно до додатка 4.

                            6.2. Зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин

6.2.1. Вогне- і вибухонебезпечні речовини, що застосовують в кабінетах хімії, відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, за правилами спільного зберігання можна поділити на такі групи:

-        речовини, що можуть утворювати вибухові суміші: нітрати калію, кальцію, натрію, барію та інші нітрати;

-        самозаймисті від води й повітря речовини: натрій металічний, кальцій металічний, карбід кальцію, пероксид барію;

-        легкозаймисті й горючі речовини, тобто речовини, які легко спалахують від дії відкритого полум'я; до них належать: 1) рідкі речовини: бензин, бензен (бензол), ацетон, скипидар, гас, спирти (етанол, метанол, бутанол та інші), діетиловий ефір (етер) тощо; 2) тверді речовини: целулоїд, фосфор червоний та інші;

-       речовини, що спричиняють спалахування: бром, нітратна і сульфатна кислоти, оксид хрому(У), перманганаті калік» та інші;

-       горючі речовини: сірка, вугілля та інші.

Кожна з перелічених груп речовин повинна зберігатись окремо одна від одної .

6.2.2. Склянки й банки з легкозаймистими і вогненебезпечними хімічними речовинами треба зберігати у лаборантській в залізних шафах або в спеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, стінки й дно яких викладають із негорючих матеріалів.

Для того, щоб у ящику не утворювалось вибухонебезпечна концентрація парів, на кришці роблять 5-6 отворів діаметром 0,005-0,01 м. Ящик фарбують у світлий колір, на кришці й стінках наносять знак 1.1 або 2.1, ГОСТ 12.4.026-76 "Кольори сигнальні і знаки безпеки”. Ящик має металеві ручки для транспортування. На внутрішній поверхні кришки ящика перелічують усі легкозаймисті й вогненебезпечні хімічні речовини, що містяться в ньому» й встановлюють на підлозі не ближче, ніж 2 м від проходів і нагрівальних приладів.

6.2.3. При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, виходячи з фізико-хімічних властивостей, треба додержуватися додаткових заходів безпеки, а саме:

-         діетиловий (сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від інших речовин у холодному і темному місці, бо при зберіганні на світлі утворюється вибухова речовина - пероксид етилу;

-        металічний натрій повинен зберігатися в товстостінних скляних банках з широкими шийками, які щільно закриваються пробкою під шаром сухого (без вологи) гасу, парафіну або трансформаторного мастила в ящиках з піском;

-         калій перманганат, гідроген пероксид, хлоратну(УІІ) кислоту (концентровану) та інші окисники не можна зберігати разом з відновниками - вугіллям, сіркою, крохмалем тощо;

-        металічний натрій і фосфор не можна зберігати разом з бромом і йодом;

-         при зберіганні перманганату калію слід пам'ятати, що він сприяє спалахуванню горючих матеріалів: гліцерин спалахує внаслідок стикання з порошком перманганату калію при кімнатній температурі; при змочуванні порошку перманганату калію міцною сульфатною кислотою утворюється неміцний продукт (МП2О7). який легко розкладається з вибухом; при розтиранні порошку перманганату із сіркою або фосфором відбувається вибух.

6.2.4. Місткість скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких речовин не повинна перевищувати 1 л. Якщо місткість більша за 1 л, посуд розміщують у герметичному металевому футлярі.

6.2.5. Кристалічний йод треба зберігати в товстостінній, з темного скла банці з притертою пробкою.

6.2.6. У приміщенні, де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння: вогнегасники, ковдра із негорючих матеріалів, ящик або відро з піском.

                             6.3.            Зберігання токсичних речовин

Усі хімічні речовини, що входять до групи 7 (згідно з додатком 2) мають фізіологічну активність у малих дозах і через те потребують особливо обережного ставлення. Усі досліди з ними проводить тільки вчитель.

Реактиви 7-ї групи зберігаються окремо у металевому ящику (сейфі), який надійно зачиняється, ключі від нього повинні бути у керівника навчального закладу і завідувача кабінету хімії.

На внутрішній поверхні дверцят сейфа наводять перелік реактивів із зазначенням розміщених для зберігання максимальних мас або об'ємів речовин, який затверджений наказом по навчальному закладу.

Примітка. У сейфі зберігають:

а)         верхня полиця: бром, амоній дихромат; барій нітрат, оксид, хлорид; калій гідроксид, калій дихромат, роданід, хромат; кобальт сульфат, натрій сульфіт нонагідрат, натрій фторид, натрій гідроксид, нікель сульфат, хром(ІІІ) хлорид, плюмбум ацетат, аргентум нітрат, цинк сульфат, йод кристалічний;

б)        нижня полиця: хлорметилен (метиленхлорид), фенол, анілін.

Не дозволяється змінювати розташування реактивів у сейфі і перефасовувати із заводської тари реактиви і матеріали, відмічені в додатку 3 позначками х, хх.

Розчини формаліну з масовою часткою речовини вище 5% необхідно зберігати разом з легкозаймистими і горючими рідинами.

Лужні метали (2 група зберігання) дозволяється зберігати разом з легкозаймистими і горючими рідинами. Шар консерванту над металом повинен бути не менше 0,01 м.

Зберігання, використання і облік хімічних речовин 7-ї групи покладається на вчителя хімії, який веде спеціальний журнал.

                             7.   Надання першої (долікарської) допомоги потерпілим

Під час проведення практичних занять у кабінеті хімії можливі нещасні випадки (отруєння, хімічні й термічні опіки, травми осколками скла тощо). Слід пам'ятати, що чим: швидше буде надано допомогу потерпілому, тим менше буде негативних наслідків. У разі необхідності потрібно негайно викликати швидку допомогу.

У кабінеті (лабораторії) хімії повинна бути аптечка з набором медикаментів, перев'язувальних засобів і приладь, основний перелік яких подано в додатку 5, а також інструкція щодо надання першої медичної допомоги.

                             7.1.            Перша допомога у разі отруєнь

7.1.1. Отруєння карбон(ІІ) оксидом.

Ознаки отруєння: запаморочення голови, головний біль, слабкість, блювання, шум у вухах, судома і втрата свідомості.

Перша допомога: негайно вивести потерпілого на свіже повітря, звільнити від одягу, який заважає диханню, давати вдихати кисень (чистий або з добавкою вуглекислоти (СО2) з масовою часткою 5%). Потерпілого потрібно тримати в теплі, зігрівати грілками або теплими компресами до рук і ніг. У разі потреби - робити штучне дихання до прибуття лікаря.

7.1.2. Отруєння сірководнем.

Ознаки отруєння: запаморочення голови, головний біль, нудота, загальна слабкість. У деяких випадках може настати раптова смерть унаслідок ураження дихальних шляхів.

Перша допомога: треба забезпечити потерпілому доступ свіжого повітря, дати вдихати кисень з добавкою вуглекислоти з масовою часткою 5-7%.

7.1.3. Отруєння оксидами Нітрогену.

Ознаки отруєння: оксиди нітрогену насамперед діють на слизову оболонку і дихальні шляхи, потім зумовлюють подразнення очей, сухість у горлі, кашель, іноді нудоту і блювання (отруєння оксидами нітрогену особливо небезпечне для осіб, які страждають захворюваннями серця.

Перша допомога: потерпілому дати дихати чистим киснем. У зв'язку з можливим набряканням легень і порушенням кровообігу слід уникати всяких зусиль, потрібен повний спокій. Не допускати охолодження тіла.

7.1.4. Отруєння хлором.

Ознаки отруєння, подразнювання верхніх дихальних шляхів, за тривалої дії кашель посилюється і може завершитися спазмом окремих ділянок дихальних шляхів, а потім припиняється дихання. Навіть за короткочасної дії хлору треба остерігатися гострого набрякання легень.

Перша допомога: негайно вивести потерпілого на свіже повітря, звільнити від одягу, що заважає диханню. Дати дихати киснем або вдихати з ватки нашатирний спирт з етанолом, можна дати випити суспензію оксиду магнію (10 г на стакан води). Покласти до рук і ніг потерпілого теплі компреси.

7.1.5. Отруєння сірчистим газом.

Ознаки отруєння: подразнення слизових оболонок, кашель і чихання.

Перша допомога: потерпілого вивести на свіже повітря, вдихати з ватки нашатирний спирт з етанолом, застосувати інгаляцію розчином питної соди з масовою часткою гідрогенкарбонату натрію 2 %.

7.1.6. Отруєння амоніаком (аміаком).

Ознаки отруєння: подразнення слизових оболонок, сльозотеча і запалення очей, сильний кашель, жар у горлі. Крім того у потерпілого з'являються нудота і приступи задухи.

Перша допомога: при отруєнні через вживання рідини з амоніаком дати випити велику кількість води з добавлянням до неї оцтової кислоти, викликати блювання, дати молока, яєчний білок; при отруєнні внаслідок вдихання амоніаку вивести потерпілого на свіже повітря, вдихати з ватки пари розведеної оцтової кислоти.

7.1.7. Отруєння органічними рідинами.

У разі потрапляння в організм через харчовий тракт отруйних органічних рідин: ацетон, формалін, метанол, анілін тощо, необхідно викликати блювання, а потім дати молока і яєчний білок.

7.1.8. При отруєннях в інших випадках необхідно:

-        при отруєнні сірковуглецем: потерпілого вивести на свіже повітря, давати вдихати нашатирний спирт, дати валідол, напоїти міцним солодким чаєм;

-       при отруєнні фторидом натрію: створити потерпілому повний спокій, поїти молоком з яйцевим білком або дати вапняну воду;

-        при отруєнні сульфатною кислотою: дати проковтнути шматочок льоду-і покласти лід на живіт, прополоскати рот розчином перманганату калію з масовою часткою по речовині 2 %, молоко, яєчний білок, розчин крохмалю.

7.2. Перша допомога при опіках.

Під час роботи в кабінеті (лабораторії) хімії найбільш імовірними є термічні і хімічні

опіки.

7.2.1. При термічних опіках першого ступеня уражене місце обробляють етиловим спиртом, після чого накладають суху стерильну пов'язку або чисту тканину і звертаються до дерматолога. Ні в якому разі не можна проколювати пухир, змочувати місця опіків водою, припікати їх розчином перманганату калію, брильянтової зелені, розчином йоду, застосовувати "народні засоби", різні олії, вазелін, бо вони тільки підсилюють опіки, сповільнюють загоєння ран. При важких опіках необхідно негайно відправити потерпілого до лікувального закладу.

7.2.2. У разі хімічних опіків уражену ділянку шкіри треба промити великою кількістю прохолодної води протягом 15 -20 хв, забороняється обробляти обпечені місця ватним тампоном; потім промивають розчином питної соди з масовою часткою гідрогенкарбонату натрію 2 % (при потраплянні кислоти) або розчином оцтової або лимонної кислоти з масовими частками по речовинам 1-2 % (при потраплянні лугу), промивають водою і накладають марлеву пов'язку з риванолем або фурациліном.

7.2.3. При опіках під час роботи з металічним натрієм, а також фосфором необхідно ватним тампоном зняти з поверхні шкіри ці речовини, а потім промити великою кількістю води.

7.3. Перша допомога при опіках очей.

7.3.1. При потраплянні в око будь-якої хімічної рідини необхідно ретельно промити його великою кількістю води.

Опіки очей під час роботи в кабінеті хімії найчастіше спричиняються кислотами і лугами. При опіках кислотою безпосередньо після опіку видно ділянку і важкість ураження. Спостерігається почервоніння, у важчих випадках - змертвіння тканини і в подальшому - відторгнення омертвілої тканини.

При опіках лугом не завжди видно відразу важкість ураження. Спостерігається почервоніння кон'юктиви, збліднення рогівки, хворі не завжди звертаються до лікаря. Проте через 1-2 дні стан погіршується, рогівка мутніє, і людина може втратити зір. Усе це трапляється внаслідок того, що при опіках кислота безпосередньо пошкоджує тканини, до яких дотикається. А луг просочується між клітинами і спричиняє руйнівну дію на саму тканину.

7.3.2. При потраплянні в око кислоти найкраще відразу промити його чистою проточною водою, а потім накласти ватний тампон, змочений розчином гідрогенкарбонату натрію з масовою часткою 3 %.

7.3.3.        Промивати очі при потраплянні лугу слід водою, а після цього - розчином; боратної кислоти з масовою часткою 2 % (1 чайна ложка боратної кислоти на склянку води). Після заключного промивання очей чистою водою під повіки вводять 2-3 краплі альбуциду з; масовою часткою розчиненої речовини ЗО %.

7.3.4. Промивати очі після опіку необхідно ретельно протягом 20-30 хв, а потім обов’язково звернутися до лікаря.

7.4. Перша допомога при пораненні.

7.4.1. Той, хто надає допомогу при пораненні, повинен з милом помити руки;'а якщо це неможливо - змазати пальці йодною настоянкою. Доторкуватися до рани навіть вимитими руками не дозволяється. Не дозволяється обмивати рану водою.

7.4.2. При незначних порізах рану обробляють йодною настоянкою і накладають марлеву пов'язку, яка захищає організм від мікробів і сприяє швидкому зсіданню крові.

7.4.3. При пораненні склом або іншим предметом рину промивають великою кількістю дистильованої води або тампоном, змоченим етиловим спиртом (етанолом); виймають осколки скла і знову промивають рану спиртом. Якщо рана забруднена, бруд видаляється лише навкруги, але ні в якому разі не з глибинних шарів рани. Шкіру навколо рани обробляють йодною настоянкою або розчином брильянтової зелені, перев'язують і звертаються в медпункт.

7.4.4. При серйозному порізі й сильній кровотечі необхідно накласти джгут вище рани, покрити рану стерильною марлею і негайно викликати лікаря.

                               8. Відповідальність, обов'язки та права посадових осіб

8.1. Відповідно до Закону України "Про охорону праці" і Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах керівник навчального закладу:

-       відповідає за створення безпечних умов праці в кабінеті (лабораторії) хімії;

-        організовує навчання педагогічних працівників з питань безпеки життєдіяльності з наступною перевіркою знань відповідно до чинних нормативних актів;

-        організовує роботу з розроблення інструкцій з безпеки для кабінету (лабораторії) хімії, а також їх періодичний перегляд один раз на три роки.

8.2. Завідувач кабінету (лабораторії) хімії:

-        несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю тощо;

-       забороняє використання обладнання, що не передбачено Типовими переліками;

-        здійснює навчання та інструктаж учнів і вихованців з охорони праці під час робіт, що передбачені навчальними програмами.

8.3. Учитель хімії:

-          відповідає за безпечне проведення навчально-виховного процесу, проводить інструктаж учнів на початку навчального року з реєстрацією в журналі обліку навчальних занять, а під час проведення позакласних і позашкільних заходів - з обов’язковою реєстрацією в журналі встановленої форми відповідно до Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах;

-         несе особисту відповідальність за збереження життя і здоров’я учнів під час навчально-виховного процесу;

-          повідомляє керівника навчального закладу про кожний нещасний випадок, організовує надання першої допомоги потерпілому, а за необхідності – спеціалізовано медичної допомоги;

-        організовує евакуацію учнів із приміщення у разі пожежі та під час інших аварійних ситуацій.

                       Рекомендації щодо нейтралізації відходів натрію

Відходи (обрізки) натрію необхідно знищувати в той самий день, коли вони одержані. Для цього обрізки натрію будь-яких розмірів загальною масою до 200 г розміщують в круглодонній колбі і заливають бензином так, щоб шар над верхнім шматочком металу був не менший, ніж 0,05 м. Колбу закріплюють на штативі і забезпечують зворотним водяним холодильником. Всередину колби через холодильник подають холодну воду. Об'єм разової порції становить близько 5 мл. Наступну порцію додають тоді, коли повністю прореагує попередня. Роль бензину і зворотного холодильника полягає в тому, щоб не припустити нагрівання рідини вище кімнатної температури. Колбу можна додатково охолоджувати ззовні за допомогою водяної бані.

У цих умовах змінюється механізм взаємодії натрію з водою - кисень вже не бере участі в реакції, тому і тепловий ефект відносно малий. Добавляння води припиняють тоді, коли розчиняться останні шматочки металу. Одержаний водний розчин гідроксиду натрію відокремлюють на розподільній воронці і використовують для будь-яких потреб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Групи зберігання хімічних реактивів

групи

Загальні властивості даної групи

Приклади речовин із Типових переліків для загальноосвітніх шкіл

Умови зберігання

1

Вибухові речовини

У Типових переліках немає

Заносити в навчальний заклад заборонено

2

Виділяють під час взаємодії з водою легкозаймисті гази

Літій, натрій, кальцій, кальцій карбід

У лаборантській у шафі під замком або разом із легко­займистими речовинами

3

Самозаймаються при

неправильному

зберіганні

У Типових переліках немає

 

4

Легкозаймисті рідини

Діетиловий етер, ацетон, бензол, етанол, бутанол

У лаборантській у металевому ящику

5

Легкозаймисті тверді речовини

Сірка, фосфор червоний

У лаборантській у шафі під замком

6

Займисті реактиви (окисники)

Калій перманганат, нітратна кислота, калій нітрат, натрій нітрат

У лаборантській у шафі окремо від 4 і 5-ї групи

7

Речовини підвищеної

фізіологічної

активності

Йод, бром, барій оксид, кальцій оксид, калій гідроксид, натрій гідроксид, кальцій гідроксид, амоній дихромат і інші, наведені в пункті 6.3 Правил

У лаборантській у сейфі

8

Малошкідливі речовини і практично безпечні

Натрій хлорид, сахароза, крейда, ортоборатна кислота, магній сульфат тощо

У кабінеті в закритих шафах або в лаборантській у шафі

Рекомендації щодо знищення відпрацьованих реактивів і хімічних речовин, які не мають етикеток

1.       Випробувати розчини на наявність високотоксичних йонів Ва+2 і РЬ+2 добавлянням сульфат-йона Якщо випадає осад, додавати сульфат-йон до припинення випаду осаду. Осад мити декантацією і знищити з твердими відходами, рідину злити в каналізацію.

Якщо при добавлянні сульфат-йона осад не випадає, злити розчин в посуд для зберігання відпрацьованих розчинів.

2.        Пробу твердого реактиву на кінчику ножа розчинити у воді і випробувати на наявність йонів Ва+ і РЬ'2 (див. п.1). Якщо реактив не дає реакції на ці йони і добре розчиняється у воді, перевести його повністю у розчин і злити у посуд для відпрацьованих розчинів.

Якщо реактив у воді практично не розчиняється, його можна знищити разом з твердими відходами. Малорозчинні у воді реактиви обробляють надлишком теплої води, переводять у розчин і зливають його у каналізацію.

3.        Рідини органічного походження мають характерний запах (на відміну від водних розчинів солей, кислот або лугів) їх зливають у посуд для зберігання легкозаймистих рідин і знищують у місцях, які погоджені з органами санітарного та пожежного нагляду.

                             

                              Примірна інструкція з безпеки

          для кабінету (лабораторії) хімії загальноосвітнього навчального закладу

          (затверджено наказом Міністерства освіти України від 10.05.1999 №134)

 

                                               1.Загальні положення 

1.1. Примірна інструкція з безпеки для кабінету (лабораторії)хімії загальноосвітнього навчального закладу (далі - Примірна інструкція) поширюється на всіх учасників навчально - виховного процесу під час проведення практичних занять з хімії (демонстраційних дослідів, лабораторних і практичних робіт) у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від форм власності.

1.2. Примірна інструкція розроблена на основі державного нормативного акта про охорону праці ДНАОП 9.2.30-1.06-98 «Правила безпеки під час проведення навчально- виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітнього навчального закладу», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 16.11.98 № 222.

1.3. Примірна інструкція є основою для розробки інструкцій з безпеки під час проведення практичних занять у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів (далі - кабінети хімії). Така інструкція розробляється завідувачем кабінету хімії та затверджується керівником (власником) загальноосвітнього навчального закладу. Вимоги зазначеної інструкції є обов’язковими для виконання всіма, хто працює в кабінеті хімії.

1.4. Усі учасники навчально-виховного процесу в кабінеті хімії (учні, лаборанти, вчителі) мають користуватися засобами індивідуального захисту:

халатами - на кожному уроці, гумовими рукавицями, захисними окулярами - за вказівкою вчителя.

1.5. Відповідно до Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів учні, лаборант проходять інструктаж з безпеки праці та навчання, правил надання першої (долікарської) допомоги при характерних пошкодженнях у кабінеті хімії.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Чітко з'ясуйте порядок і правила безпечною проведення досліду.

2.2. Звільніть робоче місце від усіх не потрібних для роботи предметів і матеріалів.

2.3. Перевірте наявність і надійність посуду, приладів та інших предметів, необхідних для виконання завдання.

2.4. Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.

2.5. Виконуйте тільки ту роботу, яка передбачена завданням або доручена вчителем.

                    3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Для виконання завдання користуйтеся посудом, приладами та реактивами, що видає вчитель. Брати посуд, реактиви з інших столів не дозволяється. Не дозволяється позмішувати прилади, що мають металеві частини, у безпосередній близькості від реактивів і розчинів, особливо від летких кислот.

3.2. Хімічні речовини для досліду беріть тільки і тих кількостях, які передбачені інструкцією проведення досліду, або за вказівкою вчителя.

3.3. Перед тим, як взяти реактив, необхідний для дослід, прочитайте етикетку на тарі (банці або склянці), щоб запобігти помилці.

3.4. Не беріть реактиви незахищеними руками. Використовуйте для цього фарфорові ложечки, совочки та шпателі.

3.5. Насипайте або наливайте реактиви на столі (сухі - над аркушем паперу, рідкі - над лотком).

3.6. Не зсипайте розсипаний і не зливайте розлитий реактив назад у тару до основної кількості реактиву.

3.7. Не пробуйте хімічні реактиви на смак, адже будь-яка з з них тією чи іншою мірою отруйна.

3.8. Визначаючи речовини за запахом, не нахиляйтеся над шийкою посудин и і не вдихайте пару або таз, що виділяється. Для цього треба легким рухом долоні над шийкою посудини спрямовувати пару або газ до носа і вдихати їх обережно в невеликих кількостях.

3.9. Нагріваючи рідини, тримайте посудину отвором від себе і не спрямовуйте її,на сусідів. Не нагрівайте посудини вище рівня рідини, а також пусті з краплями вологи всередині.

3.10. Не заглядайте в посудину зверху під час нагрівання, бо в разі викидання киплячої рідини можуть бути травми.

3.11. Знімайте посуд з нагрітим реактивом (і з водою) обережно, разом з тримачем пробірок або лапкою штатива, не роблячи різких рухів.

3.12. Посудину з нагрітою рідиною не закривайте щільно пробкою доти, поки вона не охолоне.

3.13. Нагріваючи реактиви, не залишайте їх без нагляду навіть на короткий час.

3.14. Розбавляючи концентровані кислоти, обережно доливайте кислоту у воду, а не навпаки.

3.15. Для приготування розчинів кислот, для змішування їх однієї з одною користуйтеся тільки тонкостінним хімічним або фарфоровим посудом.

3.16. Користуйтеся піпетками з пастками, гумовими грушами для набирання рідких хімічних реактивів

3.17. Про всі випадки розливання рідин або розсипання твердих реактивів необхідно повідомити вчителя або лаборанта. Самостійно прибирати будь-які реактиви не дозволяється.

3.18. Роботу з органічними розчинниками виконуйте у витяжній шафі.

3.19.Слідкуйте за тим, щоб посуд для проведення робіт з речовинами, був чистим і

сухим.

3.20. Нагрівайте легкозаймисті і горючі речовини тільки на водяній бані.

3.21. Перед початком роботи з легкозаймистими і горючими речовинами загасіть спиртівки і вимкніть електричні нагрівники, що є поблизу.

3.22. Правильно користуйтеся витяжною шафою:

-        стулки шафи тримайте максимально закритими під час роботи, з невеликим зазором для тяги;

-        відкривайте стулки тільки на час обслуговування установлених у шафі приладів або в разі іншої потреби на висоту, зручну для роботи, але не більше від половини висоти

отвору;

-        підняті стулки під час роботи закріплюйте за допомогою спеціальних пристроїв.

3.23. Для нагрівання хімічних реактивів над полум'ям спиртового пальника (крім вогненебезпечних) необхідно обережно прогріти пробірку у верхній частині полум'я, а потім  продовжувати нагрівання, не торкаючись дном пробірки до ґнота спиртівки, щоб пробірка не тріснула.

3.24. Під час всіх операцій з кислотами і лугами обов'язково застосовуйте засоби індивідуального захисту (гумові рукавиці, захисні окуляри тощо)

3.25. У разі виявлення несправностей у роботі обладнання (приладах, установках), електромережі, водопроводу тощо необхідно припинити роботу і повідомити вчителя.

3.26. Дотримуйтесь правил особистої гігієни. Під час роботи в кабінеті хімії не пийте воду і не приймайте їжу.

                               4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Прибирання робочих місць після закінчення практичних занять виконуйте за вказівкою вчителя.

4.2. Не виливайте в каналізацію залишки кислот, лугів, органічних та інших розчинів. Зливайте їх у банки і склянки, призначені для цієї мети.

4.3. Після закінчення роботи вимийте руки з милом.

                           

                               

 

 

                               5. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях

5.1. У випадку, коли розбився прилад, склянка з агресивною рідиною, розлита значна кількість органічних розчинників (більше ніж 0,05л) і починають виділятися отруйні гази і пари, треба негайно, вивести всіх учнів з приміщення і після цього приступити до ліквідації наслідків, користуючись засобами індивідуального захисту (халат, гумові рукавиці, респіратори, протигази):

-       загасити в приміщенні всі пальники і вимкнути всі електричні прилади;

-        відчинити вікна або кватирки і зачинити двері;

-        розлиту рідину засипати піском або тирсою і за допомогою дерев'яного совка або двох дерев'яних дощечок злити в тару; провітрювання приміщення припинити тільки тоді, коли повністю зникне запах розлитої речовими аби газу.

5.2. У разі травмування (поранення, опіки тощо) або при недомаганнях повідомте вчителя.

У випадку необережного поводження з лугами слід негайно змити їх залишки з поверхні шкіри водою або слабким розчином борної кислоти, у разі потрапляння на шкіру кислоти слабким розчином питної соди.

У разі потрапляння в око будь-якої хімічної речовини негайно промийте його великою кількістю води. Після цього у разі потрапляння в око кислоти накладіть ватний тампон, змочений розчином гідрокарбонату натрію з масовою часткою 3%, у разі потрапляння лугу - промийте додатково розчином борної кислоти з масовою часткою 2% (1 чайна ложка борної кислоти на склянку води). Після заключного промивання чистою водою під повіки слід ввести 23 краплі альбуциду натрію з масовою часткою розчиненої речовини 30%.

5.3. У разі виникнення загорянні необхідно:

-       вивести учнів з приміщення;

-        повідомити пожежну охорону;

-       за чинити вікна і двері, щоб вогонь не поширювався до сусіднього приміщення;

-        вимкнути електромережу;

-        приступити до ліквідації осередку вогню, при цьому легкозаймисті та горючі рідини і електропроводку слід гасити піском, вогнетривким покривалом, порошковим вогнегасником, знеструмлену електропроводку можна гасити водою або будь-якими наявними вогнегасниками, загоряння у витяжній шафі ліквідується вогнегасниками після виключення вентилятора.

 

                              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                        

 

 

                        Обов'язки посадових осіб

                щодо забезпечення здорових і безпечних умов навчання

           в кабінеті (лабораторії) хімії загальноосвітніх навчальних закладів

 

Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 №563 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.11.2001 за №969/6160 (зі змінами):

 

Керівник навчального закладу:

-        відповідає за створення безпечних умов навчально-виховного процесу в кабінеті (лабораторії) хімії;

-        не дозволяє проведення навчально-виховного процесу за наявності шкідливих та небезпечних умов для здоров’я учасників навчально-вимовного процесу;

-        забезпечує проведення всіх видів інструктажу з безпеки життєдіяльності з учнями;

-        організовує роботу щодо розроблення інструкцій з безпеки для учнів (один раз на 5 років);

-         контролює забезпечення учнів спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту;

- організовує розслідування нещасних випадків, що трапилися з учнями під час

навчально-виховного процесу в кабінеті (лабораторії) хімії, затверджує акт про

нещасний випадок.

Завідувач кабінету (лабораторії) хімії, учитель:

-         несе відповідальність за збереження життя і здоров’я учнів під час навчально- виховного процесу; безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інвентарю тощо;

-        не допускає до проведення навчальних занять учнів без передбаченого спецодягу, інших засобів індивідуального захисту;

-       організовує вивчення учнями правил і норм з безпеки життєдіяльності;

-         проводить або контролює проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності з учнями з обов’язковою реєстрацією в журналі обліку навчальних занять (вступний, первинний перед початком заняття з нової теми, лабораторного досліду, практичної роботи), в журналах установленого зразка (первинний, позаплановий, цільовий);

-        здійснює контроль за виконанням інструкцій з безпеки;

-        терміново повідомляє керівника про кожний нещасний випадок, що трапився з учнем, організовує надання першої долікарської допомоги потерпілому, у разі необхідності викликає швидку медичну допомогу;

-        організовує евакуацію учнів із приміщення у випадку пожежі та інших аварійних ситуацій.

Лаборант кабінету (лабораторії) хімії:

-        допомагає вчителю в організації і проведенні практичних робіт і лабораторних та демонстраційних дослідів;

-        відповідає за зберігання обладнання, інвентарю і підготовку його до лабораторних і практичних робіт;

-       проводить профілактичне обслуговування (видалення вологи і витирання пилу, змащування окремих деталей тощо) приладів та апаратури, пристроїв і приладдя.

 

                             

 

 

 

 

 

                              Інструктажі з безпеки життєдіяльності

Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності проводиться на початку навчального року перед початком занять у кабінеті (лабораторії) хімії.

Первинний інструктаж проводять викладачі, учителі.

Метою проведення первинного інструктажу з безпеки життєдіяльності є:

-        формування у учнів уяви про можливі загрози особистій безпеці, свідоме розуміння

-       необхідності захисту та збереження свого власного життя та здоров’я;

-        дотримання правил безпечної поведінки в умовах виникнення загрози життю та здоров’ю, у тому числі в умовах екстремальних ситуацій;

-       навчання надавати посильну допомогу і самодопомогу у разі нещасного випадку.

Програма первинного інструктажу розроблюється вчителями хімії (завідувачем кабінету), затверджується керівником навчального закладу. Первинний інструктаж повинен містить питання безпечної поведінки під час проведення занять у кабінеті ( лабораторії) хімії.

Запис про проведення первинного інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності який зберігається в кабінеті (лабораторії) хімії.

Позаплановий інструктаж з безпеки життєдіяльності з учнями проводиться у разі порушення ними вимог нормативно-правових актів, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо, при зміні умов виконання навчальних завдань (лабораторних, практичних робіт тощо), у разі скоєння нещасних випадків за межами навчального закладу.

Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів.

Цільовий інструктаж з безпеки життєдіяльності проводиться з учнями в разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, турніри з хімії, екскурсії тощо). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється в журналі реєстрації інструктажів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                           "Затверджено"

                                                                                    Директор____________________

                                                                                                     (назва навчального закладу)

                                                                                         _______________________________

                                                                                                                 (ПІБ)

                                                                                                          «____»  __________      20___ р.

Журналу обліку використання реактивів

з/п

Назва

речовини

Форма та стан зберігання

Місце

зберігання

Кількість наявної речовини по роках обліку

20

20

20

20

20

1

2

3

4

5

6

7

8

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовний перелік медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь для аптечки кабінету (лабораторії) хімії загальноосвітнього навчального закладу

1. Бинт марлевий медичний стерильний

- 2 уп.

2. Бинт марлевий медичний нестерильний

- 2 шт.

2. Серветки марлеві медичні стерильні

- 2 уп.

3. Вата медична гігроскопічна стерильна 100 г

-1 уп.

4. Йоду розчин спиртовий 5% 20 мл

-1 фл.

5. Борної кислоти розчин спиртовий

 

2% (3%) 10 (20) мл

-1 фл.

6. Оцтова кислота розчин 2% 50 мл

-1 фл.

7. Сода питна

-1 пачка.

8. Активоване вугілля, таблетка

-1 уп.

9. Сульфацил натрію (альбуцид), 30% 1,5 мл

- 2 уп.

6. Брильянтового зеленого

 

розчин спиртовий 1 % 15 (20) мл

-1 фл.

7. Перекису водню розчин 3% 25 (40) мл

-1 фл.

8. Аміаку розчин 10 % 40 мл

-1 фл.

9. Валідол 0,06 № 10, таблетки

-1 уп.

10. Вазелін мазь 20 (25) г

- 1 уп.

11. Лейкопластир 0,05 х 5 (м)

-1 шт.

12. Пластир бактерицидний 2,3x7,2 см

- 5 шт.

13. Джгут кровоспинний гумовий

-1 шт.

14. Ножиці медичні

-1 шт.

13. Пінцет

-1 шт.

Комплектування аптечки і складання інструкції з надання першої (долікарської) допомоги здійснює вчитель хімії за узгодженням з медичним працівником навчального

закладу.

КоЖурнал

                                                                                           "Затверджено"

                                                                                          Директор____________________

                                                                                                     (назва навчального закладу)

                                                                                         ______________________________

                                                                                          _____________________________

                                                                                                                                     (ПІБ)

                                                                                               «____»  __________      20____ р.

 

Журнал

 реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів

з безпеки життєдіяльності учнів

         _________________________________________                       (кабінет,лабораторія,цех,майстерня,спортзал тощо)                    

п/п

Прізвище, ім’я, по батькові особи, яку інструктують

Дата

проведення

інструктажу

Клас,

група

Назва

інструктажу,

назва

інструкції

Прізвище, ім’я, по батькові, посада особи, яка проводила інструктаж

Підпис особи, яка проводила інструктаж

Підпис особи*, яку інструктують

1

2

3

4

5

6

7

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*Учні розписуються у журналі інструктажу, починаючи з 9 класу (14 років).                                     



Создан 29 ноя 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Flag Counter